«Крізь пекло Афганської війни»

Найстрашніше у світі – це війна. Незлічити страшного невимовного горя у тих сім’ях, до яких прилетіла чорна звістка про загибель сина, брата, коханого чоловіка. Жахлива трагедія, гинуло покоління, народжене у 60-тих. Ніколи не повернути тих, хто навіки залишився на війні, для кого вона ніколи не закінчиться. Не одним сивим пасмом закосичена ця дата – 15 лютого, день, коли нарешті в далекому 1989 році закінчилась для народів колишнього СРСР 10-ти річна кривавиця трагічної війни в Афганістані. Посивіли до строку юні наречені і молоді дружини, чекання вибілило скроні батьків і коси матерів. І, здається, навіки крейяний пил і пісок осіли в молодих чубах воїнів-інтернаціоналістів.

     З цією метою бібліотекарем Стегура Н.Ю. спільно із вчителем історії Шулинець Л.Ю. в Турицькій ЗОШ було проведено годину пам’яті: «Крізь пекло Афганської війни» та розроблено виставку-пам’ять «Цей довічний біль – Афганістан» щоб донести до підростаючого покоління трагічну сторінку нашої історії, жорстоку правду минулого, та вшанувати хвилиною мовчання пам’ять односельчанина – Цап Ярослава Михайловича.